Коли на початку червня представників мас-медіа запросили для освітлення харківського міжнародного аерофоруму, я разом з усіма під музику оркестру, яким диригував маестро Юрій Янко, ходила будівлею нового терміналу, в буквальному розумінні розкривши рота, і навіть не вірилось, що Це ще не до кінця готове. Але коли всі ми прийшли вже на відкриття терміналу, тоді стало зрозуміло – без малого місяць тому ми бачили справді ще не зовсім готовий продукт. Хоча тоді, у червні, я обнишпорила майже всі закутки, куди могла дістатись, багато приміщень тепер просто не впізнала. Європейський лоск плюс наш рідний простір – це насправді вражає.
Але спочатку було, звичайно ж, слово…
- Вітаючи харків’ян, я вітаю всю країну, - сказав Президент України Віктор Янукович на відкритті нового терміналу Харківського аеропорту.
І це насправді так, тому що головне – це те, що, власне, виконуватиме функціональне призначення, але в обсягах, раніше недосяжних: мільйон пасажирів на рік – про це колись можна було тільки мріяти. Тепер Харків без перебільшень став справжніми повітряними воротами в Європу.
Окрім значної функціональної складової, у цієї події є ще, як мінімум, два важливих аспекти.
По-перше, новий термінал – це наочний, існуючий у реальному житті, а не в планах приклад того, що держава та бізнес можуть досить успішно співпрацювати, і ця співпраця вже приносить свої плоди. Залишається сподіватись, що термінал – це всього лише перший, а не «перший і останній» приклад такої співпраці.
По-друге, Харків прямує у світле і не таке вже й далеке футбольне євро майбутнє чітко за графіком, що також відзначив Президент України. Побачене настільки надихнуло главу держави, що він зізнався: багато чого е потрібно зробити, але тепер він упевнений, що ми все зможемо та все зробимо. В тому числі, готуватимемось до Зимових Олімпійських ігор 2022 року. Від слів Віктор Янукович перейшов до справи, і разом з віце-прем’єром Борисом Колесниковим та президентом «Металіста», генеральним інвестором та координатором підготовки Харкова до Євро-2012 Олександром Ярославським перерізав червону стрічку перед входом до терміналу.
Увесь інший час ми роздивлялися на всі боки, клацали фотоапаратами та записували, щоб потім читач, глядач та слухач могли так само, як і ми, відчути свою причетність до цієї події. А також відчути себе європейцем. А це, погодьтеся, багато чого варте.
Варте – в буквальному розумінні. Адже для того, щоб ми з вами відчули себе європейцями, Олександр Ярославський та його компанія DCH виклали (а, точніше, вклали) в будівництво нового терміналу 60 млн. доларів. А ось злітно-посадочна смуга – це вже державна справа, тому що саме держава виділила на її будівництво 137 млн. доларів.
Смугу, за словами керівника дирекції будівництва аеропорту Олександра Сивальнєва, здадуть через рік. До того ж, будівництво нової бетонної смуги не стало приводом для закриття вже існуючої – асфальтово-бетонної, а отже аеропорт може працювати у звичайному режимі. Це важливо, по-перше, тому, що вдалося зберегти пасажирообіг, як висновок – аеропорт не зазнав збитків. По-друге, зберігаються робочі місця, а персонал не втрачає професійних навичок. Так, смуга дещо короткувата – 2500 метрів. Але тут вже нічого не вдієш: аеропорт знаходиться у приміській зоні, і проблему з відселенням вирішити так і не змогли. Тому, наприклад, до Китаю літаки з Харкова не літатимуть: для подолання таких далеких відстаней потрібні великі важкі повітряні судна, а великі літаки відповідно потребують довшої злітної смуги. Тому з харківського аеропорту та до нього літатимемо в Європу і на Близький Схід середньомагістральними лайнерами – такими, як А-320 та Boeing 737. В найближчому майбутньому з нового терміналу можна буде дістатись не тільки Київа, але й Сімферополя, Львова та Одеси. У жовтні відкриється рейс до Стамбулу, потім – рейси до Германії, Франції, Польщі, Італії. Про це керівництво аеропорту зараз веде переговори з авіаперевізниками.
Перевівши згодом розмову безпосередньо на термінал, Сивальнєв зазначив, що будівлю було споруджено загалом із місцевих матеріалів. Зокрема, металоконструкції – українського виробництва, скло також здебільшого вітчизняне. Крім цього, архітектурне та дизайнерське рішення залів терміналу навіть кращі, ніж у багатьох європейських аеропортах. Дуже гарні відкриті ферми (27 ажурних конструкцій, кожна завширшки 8 та довжиною 24 метри), частково прозора покрівля, природне освітлення (вдень прекрасна видимість). Опалення, кондиціонування – повітряне, хоча в деяких приміщеннях все ж таки можна побачити радіатори. Основний фасад – у склі, внутрішні перекриття – прозорі.
-Ще, - каже Сивальнєв, - від європейських аеропортів наш термінал відрізняється на краще наявністю підвісних стель. Закордонні термінали здебільшого позбавлені цієї деталі, там над головами пасажирів одразу покрівля. Таке відчуття, що знаходишся в ангарі. А тут сама покрівля схована, тому люди почуваються більш комфортно. Усе технічне «начиння» - теплообмінники та інше – сховане у підвал. А кондиціонер взагалі винесений за межі терміналу. Три «рукави» (гнучкі входи з залу безпосередньо до салону літака) будуть зроблені уже в наступному році. Це доволі дорогі системи, але вони, тим не менш, передбачені у цьому терміналі.
За неповні два роки на рівному, як то кажуть, місці, з нуля побудований красень-термінал, перший, до речі, в незалежній Україні. Це не супермаркет, який повністю окуповує вкладені в нього кошти десь за два-три роки. Економісти стверджують: такі комплекси починають приносити прибуток як мінімум за 15 років. Природно, не втрималась, спитала: скільки часу, на думку інвестора, потрібно для того, щоб вся ця краса окупилась. Інвестор – Ярославський – тільки рукою махнув:
- Хочеться, звичайно, якнайшвидше… Але насправді окупатися термінал вже сьогодні почав – коли я побачив радісні обличчя харків’ян. Сподіваюсь, що наш аеропорт стане для всіх вас рідним. І взагалі - у Ярославського на душі суцільне свято: він тільки-но відійшов від матчу play-off, коли «Металіст» на домашньому стадіоні зіграв унічию 2:2 з кіпрською «Омонією», вийшовши таким чином у груповий раунд Ліги Європи. Під час гри, каже Ярославський, душа була… самі розумієте, де…
Але розговорити Олександра Владиленовича стосовно подальших планів не вдалося. Він взагалі про плани говорити, вочевидь, не дуже полюбляє.
- Хочеться говорити про реальні речі, а не про плани. Люди не планам радіють, а реальним речам. Все, що зроблено, ніхто з собою не забере – ні стадіон, ні аеропорт, ні злітну смугу. Тому мінімум на 100 років ми забезпечили наших нащадків сучасним терміналом. Але пізніше додає: на черзі – старий термінал. Закривати його не будуть. Будівлю, яка за стилем знаходиться на межі двох архітектурних та часових епох, реконструюватимуть дбайливо та трепетно, щоб відчуття, дух часу зберегти. А розтиражоване висловлювання Ярославського щодо того. Що в реконструйованому терміналі на пасажирів очікуватимуть жіночки в кокошниках, а також гранчаки з горілкою та російські різносоли, цілком може призвести до того, що для багатьох наших співвітчизників та гостей першої столиці термінал і справді стане рідним та близьким.
timeua.info
