Шлях до успіху, як відомо, тернистий і важкий. Але пройти його необхідно. Хоча б для того, щоб, зійшовши на професійний або особистий Олімп, було що згадати. І було чим пишатися.
Для харківського регбійного клубу шлях до "зірок" був саме таким, традиційним. Тобто лежав через терни. Почати з того, що регбі в Україні до популярних видів спорту можна віднести з великою натяжкою, незважаючи на те, що за видовищністю і напруженням пристрастей регбійні матчі не поступляться футбольним. Але так вже історично склалося, що футболом в Україні "хворіли" і "хворіють" практично усі, а ось регбі довгий час незаслужено залишався у тіні. І був скоріше грою для вузького кола цінителів, ніж для мільйонів. Свою негативну роль в цьому зіграло, зокрема, те, що Федерація регбі України більше 20 років не могла отримати статус національної і, як наслідок, не могла розраховувати на відповідне фінансування та підтримку.
Переломним для українського регбі став 2013 рік, коли ФРУ нарешті здобула статус національної. Крім того, з включенням регбі-7 у число олімпійських видів спорту для українських і, перш за все, харківських регбістів, які завжди були в авангарді вітчизняного регбійного "руху" (Харків по праву вважається одним з ключових центрів регбі в Україні) відкрилися нові перспективи і можливості для професійного зростання.
Прабатько "Олімпу" - спортклуб, який був створений на базі Харківського тракторного заводу у 80-х роках минулого сторіччя. Команда відразу закріпила за собою звання перспективної. Вже у 1987 році харків'яни стають чемпіонами серед юнаків, а з 89-го року завойовують право брати участь у матчах Вищої Ліги СРСР. 1995 приносить їм перемогу у першості України. В 97-му харківські регбісти впевнено заявляють про себе і на міжнародній арені, взявши перше місце серед юнацьких команд на Чемпіонаті світу у Франції. І закріплюють результат титулом чемпіонів України та володарів Кубку серед гравців до 23-х років у 98-му.
Наступні 7 років виявляються набагато менш успішними. Позначається хитке матеріальне становище, відсутність гідної тренувальної бази і, безумовно, економічна нестабільність в країні у цілому. У цей період харків'яни ніби акумулюють енергію, щоб потім зробити потужний ривок вперед. І результат не змушує себе чекати. Нові можливості для клубу відкриваються вже у 2005 році - зі зміною головного тренера і приходом приватного спонсора. Тренерський тандем на чолі з Валерієм Кочановим та Сергієм Недбайло стає тією самою відсутньою ланкою, з появою якої у команди відкривається друге дихання, і вона знову набуває впевненості у власних силах. Тоді як спонсорська підтримка і заступництво одного з найвпливовіших українських бізнесменів, власника групи DCH харків'янина Олександра Ярославського дозволяє клубу не тільки оперативно вирішувати поточні проблеми, зміцнювати і розвивати матеріально-технічну базу, а й робити внесок у майбутнє, готуючи чинним гравцям гідну зміну з юних спортсменів. Саме з народження такого вдалого тренерсько-спонсорського союзу починається історія нових перемог клубу.
З 2005 року команда отримує нову назву - "Олімп" і з олімпійським завзяттям в кожній грі доводить, що харків'яни - найкращі!
У тому ж 2005 році клуб вперше стає чемпіоном і володарем Кубку України. І на досягнутому не зупиняється. На сьогодні "Олімп" - семиразовий володар Кубку України з регбі-15, неодноразовий чемпіон з регбі-7 (сама "свіжа" перемога - у 2014 році), дев'ятиразовий (!) Чемпіон України з регбі-15 (2005, 2006, 2007 2008, 2008-2009, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 гг.). Завдання-максимум на найближче майбутнє - встановити власний рекорд і завоювати десятий чемпіонський титул поспіль у чемпіонаті України з регбі-15. До слова, черговий відбірковий матч чемпіонату, в якому "Олімп" на своєму "домашньому" полі, стадіоні ХТЗ, зустрінеться із львівським "Соколом", - відбудеться вже 28 жовтня. Так що інтрига зростає!
Варто згадати і про те, що чимало часу тренерським тандемом Кочанов-Недбайло приділялася збірній України, у якій кістяк команди складався на 80% з гравців "Олімпу". Підсумок роботи - наша збірна вперше достроково вийшла у вищий дивізіон європейського регбі. До слова, про гравців. "Олімпійці", як і належить, впевнено тримають високу планку. Так, до цих пір не побитий рекорд гравця клубу Будь-якого, який за один сезон набрав 222 очки. Крім того, тренерський штаб "Олімпу" проводить постійну роботу з перегляду та відбору нових гравців, які могли б поповнити ряди основного складу, а згодом представляти нашу збірну.
Велика увага приділяється розвитку харківської регбійної школи, і тут теж вже є перші успіхи. Так, вихованки школи гідно стартували в змаганнях жіночих команд на чемпіонаті з регбі-7. Ще одним безумовним досягненням харківського регбійного клубу можна вважати той факт, що за останні роки популярність регбі серед підлітків зросла в рази. Чималу роль у цьому відіграє комунікаційна політика "Олімпу". Це і рекламні проекти, різні промо акції, а також присутність в соцмережах. Офіційна група клубу діє в одній з найпопулярніших соціальних мереж - ВКонтакте, там же є сторінки жіночої команди "Олімпу" і спільноти вболівальників. У найближчих планах - розвиток інших груп в значущих соціальних мережах, а також створення офіційного фан-клубу.
Як і будь-який інший вид спорту, регбі просто не може існувати без підтримки ентузіастів і без своїх уболівальників. І в цьому сенсі "Олімпу" особливо пощастило. У Харкові, що славиться своїми фанатами, мало хто може похвалитися присутністю такої підтримки на трибунах, яка є у клубу. Для "олімпійців" це найсильніший стимул, щоб продовжувати рости професійно і знову й знову перемагати.
В цілому, успіх "Олімпу" - це, з одного боку, приклад того, як завзятість і труд, помножені на вміле тренерське керівництво, обов'язково призводять до бажаних перемог і вершин. З іншого - доказ того, що без надійного матеріального фундаменту і далекоглядної фінансової стратегії, які команді забезпечує підтримка Ярославського, і які, до слова, на сьогоднішній час доступні далеко не всім - розраховувати на повноцінну професійну реалізацію, на жаль, навряд чи можливо. Тому залишається лише порадіти за гравців харківського клубу, талант і ентузіазм яких були вчасно помічені і оцінені по достоїнству. І побажати всім українським спортсменам такого ж надійного фінансового тилу. Тим більше, що в нинішні складні часи так мало приводів для радості, а перемоги "Олімпу" не тільки піднімають настрій вболівальників, а й працюють на міжнародний імідж України.
