Судовий процес проти держави Україна за позовом китайських інвесторів Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Мотор Січ" в міжнародному арбітражі вестимуть одні з найвідоміших в світі юридичних компаній, що тісно пов'язані з американською системою правосуддя.
Це випливає з офіційного повідомлення на веб-сайті групи DCH.
Раніше, на початку серпня цього року в DCH заявили про початок партнерства з китайською стороною щодо розвитку українського авіабудування, і зокрема, двигунобудівельного підприємства ПАТ "Мотор Січ".
"Три провідні міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper та Bird&Bird будуть супроводжувати інвестиційний спір китайських інвесторів ПАТ "Мотор Січ" (партнерів групи DCH з розвитку українського авіабудування) з метою стягнення з держави Україна збитків у розмірі 3,5 млрд доларів. Радником з питань українського права в міжнародному арбітражі буде виступати компанія Arzinger", - вказано в повідомленні DCH.
Як показало вивчення сайтів вищевказаних юридичних компаній, усі вони є лідерами в галузі міжнародного арбітражу. А в числі їх партнерів, зокрема, такі знакові юристи як колишній директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) Роберт Мюллер та Дуглас Емхофф - чоловік іншого зоряного американського юриста, екс-прокурора Каліфорнії Камали Харріс, яка займе посаду віце-президента Сполучених Штатів Америки при Президенті Джо Байдені.
На окрему увагу заслуговує Гері Борн - голова Групи міжнародної арбітражної практики WilmerHale. Він широко відомий як видатний світовий авторитет в області міжнародного комерційного арбітражу та міжнародних судових розглядів, за нашою інформацією, на його розробках базується більшість двосторонніх і багатосторонніх міждержавних угод про захист інвестицій та інвесторів.
Як відомо, 4 вересня 2020 року китайська інвестори ПАТ "Мотор Січ" направили Міністерству юстиції України Notice of Investment Dispute - повідомлення про інвестиційний спір. У цьому документі вони вказують, що розцінюють дії української влади щодо активу інвесторів з Китайскої Народної Республіки (КНР) як спробу експропріації їхніх інвестицій. Це суперечить чинній між Україною та КНР Угоді про заохочення і взаємний захист інвестицій від 1992 року.
