Назад до списку

Коментар виданню «Новое Время»/«НВ Бізнес» (основні тези)

 Пресслужба DCH

– Яку частку має отримати група DCH у капіталі ПАТ «Мотор Січ»? За яку суму? Яким чином буде оформлено передання акцій компанії вашій групі?

Відповідно до досягнутих з китайськими партнерами домовленостей групі DCH належатиме понад 25 % акцій ПАТ «Мотор Січ». Після зняття арешту з акцій підприємства відбудеться перереєстрація корпоративних прав за встановленою українським законодавством процедурою.

За домовленістю з нашими китайськими партнерами сума угоди є конфіденційною інформацією.

Більш детально з юридичною позицією DCH щодо ПАТ «Мотор Cіч» можна ознайомитися тут: http://dch.ua/presscenternews/1409/.

– Як будуть розподілені ролі/функції між китайським інвестором і групою DCH?

Стратегію розвитку «Мотор Cічі» ми та наші китайські партнери будемо визначати спільно. Що стосується операційної діяльності, то тут насамперед будуть задіяні ресурси DCH, оскільки наша група глибше інтегрована в українські реалії та має більше релевантного досвіду. Крім того, DCH буде мати право вето на ключові рішення щодо діяльності підприємства.

– У своїй першій заяві про входження в угоду група DCH виявила інтерес до авіабудування загалом. Які ще активи, крім ПАТ «Мотор Cіч», вас цікавлять: виробництво компонентів, сервісне обслуговування, виробництво літаків/ґвинтокрилів?

Через історичні зв'язки з Харківською областю нас цікавить Харківський авіазавод. Ми знаємо,  які проблеми є на цьому підприємстві, і готові їх вирішувати. Тим більше, що це питання вже обговорювалося з «Укроборонпромом».

– Яким чином ви можете гарантувати, що технології не будуть передані Китаю чи Російській Федерації?

Якби це запитання поставили експертам у галузі авіаіндустрії, то ми з вами побачили багато іронічних посмішок. По-перше, технології, про які йдеться, не є передовими. Так, це перевірені, надійні технології та двигуни, але не просунуті інноваційні рішення та ноу-хау, за якими полюють у світі. По-друге, технології не можна механічно перенести – вони не мають значення без людей, їхніх знань і практики взаємодії під час виробничого процесу. Отже, у випадку з ПАТ «Мотор Cіч» одночасно і передавати немає чого, і передання принципово неможливе.

Якщо ж говорити предметно, то наші китайські партнери вже розглядали питання технологій з «Укроборонпромом». Усі деталі неодноразово вивчали, тож повертатися до їхнього обговорення у межах цього інтерв'ю немає рації. Тим більше, що китайська сторона ще на попередньому етапі переговорів підтвердила готовність нічого не поставляти прямо або через треті країни до РФ, КНДР, Ірану.

– Із чим пов'язані претензії держави до передання акцій «Мотор Січі» китайським інвесторам?

Ми не знаємо, у чому полягають претензії держави до інвесторів «Мотор Cічі». За всі роки, протягом яких наших китайських партнерів не допускають до підприємства, держоргани висували абсурдні звинувачення та фабрикували справи, розгляд яких штучно затягували.

Наприклад, от фабула кримінального провадження, ініційованого СБУ в 2017 р.: слідчий зажадав заарештувати акції ПАТ «Мотор Cіч» під приводом того, що китайська сторона має намір «перемістити активи та виробничі потужності акціонерного товариства за межі України, що призведе до його ліквідації та знищення». Цікаво, як з цим обвинуваченням поєднується той факт, що наші китайські партнери після придбання акцій інвестували в «Мотор Січ» не менш як $100 млн? Чи може факт здійснення багатомільйонних інвестицій бути свідченням бажання зруйнувати, перенести, знищити підприємство? Питання риторичне, тож відповідь на нього очевидна для кожної розсудливої людини.

Що стосується затягування строків, те тут показовим є приклад АМКУ. Нам самим було б дуже цікаво довідатися, чому конкретно не видається дозвіл на концентрацію та що саме розслідує Комітет. Можна цілком обґрунтовано припустити, що розслідування триває стільки років просто тому, що немає об'єктивних підстав для його проведення. Якби вони були, їх би вже давно оприлюднили.

– У якому стані зараз перебуває підприємство?

Внаслідок фактичного блокування діяльності підприємства протягом останніх років воно демонструє сумну динаміку виробничих і фінансових показників. Скорочується обсяг виробництва, звільняються фахівці, діяльність збиткова. При цьому повністю порушуються права акціонерів – 3 роки не відбувалися загальні збори, власники корпоративних прав позбавлені законного доступу до ухвалення управлінських рішень, а у підприємства відсутні ринкові й інвестиційні перспективи.

– Які ви бачите подальші напрямки його розвитку та перспективні ринки збуту продукції?

Закономірно, що першим цільовим географічним ринком стане КНР, де продукція підприємства добре відома та користується стійким і зростаючим попитом. Однак ми не плануємо, що просування продукції ПАТ «Мотор Січ» буде обмежено Китаєм. У разі серйозного підходу до модернізації виробництва є більш широкі ринкові можливості – звісно, з урахуванням вищезазначених обмежень щодо поставок товарів і послуг до РФ, КНДР, Ірану. Проте на даному етапі про освоєння нових ринків ще рано говорити, оскільки мають бути створені правові передумови для розвитку підприємства, що полягають у забезпеченні безперешкодного доступу до «Мотор Січі» законних власників – акціонерів та інвесторів.

– Наскільки тісно пов'язана діяльність ПАТ «Мотор Січ» із ДП «Івченко-Прогрес»? Чи справді під час зміни власника «Мотор Січі» можуть виникнути складності з доступом до новітніх розробок цього державного підприємства?

Між ПАТ «Мотор Січ» і ДП «Івченко-Прогрес» налагоджена стійка взаємодія у форматі тісної кооперації. У результаті допуску на підприємство китайських акціонерів і участі DCH їхнє співробітництво тільки покращиться та зміцниться. Звісно, як і всюди, є певні питання, але ми знаємо, що завжди знайдемо правильне рішення.

Коментар виданню «Новое время»/НВ Бізнес (основні тези)