Назад до списку

АМКУ з усією очевидністю довів політизованість арешту акцій "Мотор Січ" - експерт

 КИЇВ. 1 вересня. УНН. Групі DCH Антимонопольний комітет України повернув без розгляду заявку на узгодження купівлі акцій ПАТ "Мотор Січ". Повідомлення про це розміщено на офіційному сайті, інформує УНН.

У ньому йдеться: "АМКУ не прийняв заявку до розгляду. Далі по тексту перераховано ряд технічних процедурних моментів, якими комітет обґрунтовує своє рішення, а також зроблений запит додаткової інформації", - уточнили в DCH.

Обгрунтовуючи повернення документів на узгодження угоди, АМКУ, зокрема, запросив дані про вироблене компаніями обладнання для аграрного сектору, який не є профільним бізнесом виробника авіадвигунів ПАТ "Мотор Січ".

"Додатково вказати, - вимагає АМКУ в своїй відповіді від компаній-заявників, - чи можуть агротехнічні вироби ПАТ "Мотор Січ" (картоплесаджалки, картоплекопалки, борони, плуги, культиватори, косарка роторна навісна) використовуватися як підвісне (додаткове) обладнання для тракторів виробництва ПАТ "ХТЗ"? Якщо так - надати додаткову інформацію".

Відомий український експерт Володимир Цибулько відзначає, що виробництво агротехніки ніяк не пов'язане з виробництвом авіаційних двигунів. І навіть якщо АМКУ намагається знайти тут "привид монополізації" - два виробники різного устаткування не зможуть вплинути на розстановку сил на ринку сільгосптехніки, цей ринок відрізняється високою конкуренцією.

"Досить дика відписка від АМКУ, - прокоментував Цибулько повідомлення DCH. - Головний інтерес угоди - саме "авіаційно-руховий" бізнес "Мотор Січ". За специфічною логікою АМКУ DCH, що "прагне літати", планує прикручувати авіадвигуни до тракторів ХТЗ? У нас вже був "підводний човен у степах України", тепер буде новий мем - "харківський трактор з турбодвигуном"? Ну це просто смішно!", - обурився експерт.

За словами Цибулька, український ринок сільгосптехніки і підвісного обладнання до неї дуже конкурентний, і тут не може бути мови про монополізацію.

"Ну є у "Мотор Січ" непрофільний напрям бізнесу з виробництва агротехніки, а DCH виробляє трактори на ХТЗ. Сівалки-віялки, плуги та культиватори - український ринок завалений цим агрообладнанням від різних виробників, а продавці буквально гризуться за кожного покупця! Цей ринок і конкурентний, і сильно фрагментований. Я впевнений, багато його операторів мріяли б про якусь концентрацію, але це просто нереально", - описав ситуацію на ринку сільгоспобладнання і абсурдність питань АМКУ Володимир Цибулько.

Експерт висловив переконання, що АМКУ шукає будь-які приводи, щоб просто тягнути час - не відмовляти у погодженні концентрації акцій ПАТ "Мотор Січ", але і не дозволити її, при цьому не порушуючи букву закону.

"Під час судового процесу адвокати вже заявили, що справа про арешт акцій "Мотор Січ" наскрізь політизована. А АМКУ своїми діями з усією очевидністю це доводить", - сказав експерт.

Як повідомлялося місяць тому, група DCH і китайська компанія Skyrizon Aircraft Holdings Limited досягли угоди про спільний розвиток українського авіабудування, починаючи з запорізького АТ "Мотор Cіч". Китайські інвестори з Skyrizon і DCH подали 4 серпня спільну заяву до Антимонопольного комітету України (АМКУ) про купівлю акцій ПАТ "Мотор Січ". Афільована зі Skyrizon китайська компанія Beijing Xinwei Technology Group розкрила дану інформацію на Шанхайській фондовій біржі.

Перед цим китайська компанія подавала аналогічну заявку в АМКУ спільно з держконцерном "Укроборонпром", але держконцерн повідомив про те, що вона вже втратила актуальність.

В експертному середовищі недавно бурхливо обговорювалося посилення впливу Офісу Президента на АМКУ: Володимир Зеленський своїм указом призначив заступником голови комітету Ольгу Музиченко. Як відомо, її чоловік Сергій Сендзюк пожертвував пів мільйона гривень на виборчу кампанію фронтмена партії "Слуга Народу" на президентських виборах.

Як стало відомо, Україна увійшла до ТОП-3 глобального рейтингу країн-виробників картоплі за підсумками 2019 року зі показником 23 млн тонн врожаю. За показником обсягів виробництва картоплі Україну випередили лише КНР (93 млн тонн) і Індія (51 млн тонн), повідомляє Agronews. Сумарно ці три країни забезпечили 45% загальносвітового обсягу виробництва картоплі.